«Спільна справа» за спільними законами. Історія житлового будівництва для переселенців у Вінниці

Війна в Україні триває з 2014 року. Саме у 2014 в Україні з’явилися вимушені переселенці, що раптово поза своїм бажанням залишили домівки через ескалацію воєнного конфлікту.

Через відсутність адекватних процедур, провальні законопроєкти стосовно ВПО, брак фінансування, або недоходження цільових коштів до адресатів крізь корупційні схеми – питання забезпечення переселенців житлом стало одним із найгостріших.

Окрім цього житловий фонд був просто не розрахований на таку кількість раптових шукачів житла.

С аналогічною проблемою у 2014 році зіткнувся й Юрій Зиков, що до початку війни жив у Горлівці.

Коли почався російський наступ, Юрій з дружиною і трьома дітьми переїхав до Вінниці.

Стандартні підходи до вирішення житлового питання не працювали. Тоді Юрій згадав про перевірений варіант, а саме – формат будівельного кооперативу, члени якого самі інвестують гроші в будівництво власного житла.

Скооперувавшись із іншими переселенцями, стало швидко зрозуміло, що «квартирне питання» об’єднує їх усіх.

Саме Юрій Зиков став ініціатором створення житлового кооперативу у Вінниці, створив громадську організацію «Об’єднання переселенців «Спільна справа». Після анкетування внутрішніх переселенців у Вінниці, на предмет участі у житлових програмах та проаналізуваши інформацію, стало зрозуміло який саме вид житла потрібен, Юрій почав комунікацію з органами влади. У 2017 було зареєстровано Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Спільна справа» і розпочалась масштабна робота в напрямку вирішення житлової проблематики переселенців у Вінниці.

Майже два роки питання не рухалося з місця, аж поки переселенці не отримали право волевиявлення. Відтак у переселенців з’явився голос, вони стали звучати гучніше.

У 2020 році Вінницька міська рада виділила земельну ділянку, а також 1,1 млн гривень на розробку проектно-кошторисної документації.

Учасники кооперативу.

Учасниками проєкту стали родини-переселенці, ветерани АТО/ООС та їх сім’ї. До речі, від самого початку квадратний метр житла коштував суттєво нижче за ринкову вартість (9 тис.грн. замість 15 тис. грн.).

Також, варто зазначити, що для багатьох учасників кооперативу варіант купівлі квартири з котловану є єдиним прийнятним рішенням, адже купити будинок або квартиру ніхто не мав можливості. Також в кооперативі оплату можна було здійснювати по частинах. При цьому графік внесення у кожного був індивідуальним, але з однаковим кінцевим терміном.

Варто зазначити, що крім забезпечення власним житлом, учасники проекту символізували воз’єднання переселенців вже на новій території. Юрій Зиков створив дієвий механізм взаємодії, що був вигідним для держави, бо зберігав відчутний обсяг держбюджету, а також мобілізував ВПЛ навколо єдиних для них проблем.

Зміна вектору на рейдерство.

2022 рік кардинально змінив ситуацію навколо недобудов. На тлі активізації житлового будівництва, відчутна частина  незавершених будівництва почали заморожуватися до закінчення війни. Звісно, така ситуація почала викликати гучне обурення з боку тих, хто придбав це потенційне житло.

Проте давайте розберемося, чи все так обурливо несправедливо?

За 2022 рік ціни зросли у рази. Пріоритетними у закінченні будівництва стали об’єкти, що більш-менш готові. У гіршому становищі опинилися власники котлованів.

Ризики забудовників у вкрай нестабільній ситуації 2022-2023 навіть полічити важко, бо всі об’єкти потенційно під загрозою знищення. Незважаючи на гіпервразливість об’єктів що знову почали зводитись, забудовники все ж продовжили свою справу та стартували будівництво у нових умовах.

Об’єктивна реальність у тому, що ціни на всі складові стрибнули вверх. Наразі для інвесторів (тих, хто вклався у житло) вибір розділився на два принципові шляхи –  повернення грошей чи адаптація до нових умов зростання вартості житла. У цьому питанні все також не однозначно. По-перше, повернені кошти в рази знецінені в еквіваленті об’єктів нерухомості. Тобто за вкладені кошти навряд вдасться придбати ананалогічне житло. По-друге, доплати через зростання ринкової вартості – це також суттєво менші кошти, ніж можна сплатити на сучасному ринку нерухомості як перший внесок.

Відчуйте різницю.

Кооператив «Спільна справа» не став виключенням з ринкових коливань. Учасникам кооперативу також було запропоновано доплатити за квартири. Проте варто підкреслити важливий момент. На ринку нерухомості нерідко трапляються ситуації, коли забудовники пропонують доплачувати за інші квартири, в більш завершених добудовах, але класом нижче. В випадку «Спільної справи» умови залишаються суцільно прозорими. Житло, що з самого початку було обрано, залишається за власниками. Також, не менш важливим є перевіреність забудовника, бо справи з новою компанією – завжди ризик.

Якщо подивитися на ринок в цілому, недобудови – є проблемними об’єктами по всій країні. Навіть великі корпорати та компанії заморожують будівництва у столиці та інших великих містах.

В якості приклада можна привести ситуацію навколо ЖК Міракс в Шевченківському районі Києва. Там інвесторами також є переселенці з тимчасово окупованих територій Сходу і Півдня України.

Замовник будівництва є «Київміськбуд». Через ескалацію воєнного конфлікту та стрімке зростання цін за рік, будівництво призупинилося. За об’єктивних причин строки здачі в експлуатацією за цим комплексом неодноразово переносились. Тож, якщо навіть будівельні гіганти не в змозі утримати стабільну ситуацію через нову вартість будівництва, то справа на Вінниччині очевидна.

Вже наприкінці травня 2022 року Юрій Зиков зрозумів, що для будівництва «Спільної справи» є тільки 2 шляхи – підвищення цін за квартири, або допомога держави. Нажаль досвід попередніх років демонструє, що допомоги держави можна чекати довго, а житло є потрібним вже зараз. Прийнявши непросте рішення, Юрій Зиков вийшов із пропозицією до учасників кооперативу. При цьому нова ціна в кооперативі з урахуванням здорожчання стала в 13570 гривень за квадратний метр, замість 9 тис. грн, все одно нижча ніж аналогічна на муніципальнє житло в 27900 гривень.

Звісно подорожчання помешкань нікого не втішило, чим і зкористалися корупційни чиновники з місцевої влади. За лічені дні під офісом кооперативу з’явилися псевдоактивісти, що «із натхненням» розпочали свою брудну справу з рейдерського захвату будуівництва.

Хайп на емоціях інвесторів навіть докотився до національного телебачення. Найцікавіше в цій ситуації навіть те, що ті самі рейдери маніпулюють деякими з інвесторів кооперативу та виконують всю брудну роботу їхніми руками. Тож картина доволі сумна. За роки існування «Спільної справи» домога держави була відчутна лише раз. Але тепер, мабуть, потрібно звернутися до місцевої влади із проханням «не заважати» людям отримати законне житло.

П.С. Підвищення цін – є об’єктивною реальністю, бо подорожчанням будматеріалів сягнуло вже 50%. Тож ціни за квартири також почали зростати. Розкочування ситуації у Вінниці знову демонструє, що переселенці у нашій країні повинні розраховувати лише на самих себе. Бо знову замість допомоги та підтримки ми маємо прецедент рейдерського захвату будівництва через так званий «глас народа». Другий аспект ще й у тому, що кількість переселенців продовжує зростати після 24 лютого. Це означає, що проблема житла стає ще гострішою.

Якщо уважно прослідкувати за відео рейдерів-активістів, можна побачити відсутність логіки щодо оголошень по квартирах, а також малу чисельність борців за права. Наразі можливість відрізнити реальний об’єктивний стан речей стає ще важливішою, бо у хаосі подій нескладно опинитися у тенетах дезинформації. Дуже важливо довіряти своє майбутнє перевіреним соратникам, що довели діями свою порядність, закликає Юрій Зиков.